Село Кам'яниця

Село Кам’яниця розташоване на самій півночі Ужгородського району.

На півночі територія  ради межує з селом Новоселиця, а на  північному  сході  село  Кам’яниця межує з селом Ворочево,  на південному сході з селом  Оріховиця, на півдні з селом Невицьке. Село Гута має за сусідів словацькі села – Петровці, Коромля, Порубка, Прекола, Конюш.

Село розмістилося в долині річки Уж на висоті 100 метрів над рівнем моря. Навколо схили гір Вигорлат-Гутинського та Ужгородсько-Хустського вулканічних хребтів. Сліди вулканічної діяльності можна побачити майже всюди. Це кратери погаслих вулканів на горі Анталовецька поляна ( 968 метрів над рівнем моря) та скали Орлине гніздо ( 738 метрів над рівнем моря), а також виходи вулканічної лави в районі Невицького замку, та на території Кам’яницького кар’єроуправління.

Крім того високі гори Вигорлат–Гутинського хребта на північному заході піднімаються на висоту 900 – 1000 метрів (Соколова скала –959 м., Кремінка – 995 м., Вітрова скала -1024 м. над рівнем моря). Радує око і серце високогірні квіти і трави поляни на горі Плішка (висота 699 метрів над рівнем моря), крім того тут є можливість покататися на гірських лижах.

• Середньорічна температура на території нашого села + 9.6 градуса
• Максимальна температура влітку + 40 , а мінімальна -32 градуси;
• Середньорічна кількість опадів становить 700 м.
• 

  В історичних джерелах XV-XVII століть село Кам’яниця відоме під назвою “Kemenze”. Однозначно назва села виникла від слова “камінь”, який тут добували дуже давно, і не тільки для будівництва Невицького замку, але й вивозили в інші місця.

  Археологи запевняють, що на території села Кам’яниця та Гута відомо вісім стоянок первісних людей, які проживали тут ще в період мезоліту ( 14 – 5 тисяч років тому назад).

• Перша письмова згадка відноситься до 1451 року. Очевидно село було засноване в другій половині XІV – на початку XV століття на основі так званого Волоського права. В цей період село Кам’яниця було власністю графів Другетів, що володіли Невицьким замком.

• В 1567 в Кам’яниці  було всього 3 селянські господарства, в 1599 році в селі вже нараховувалось 15 селянських і одне шолтейське господарство. В 1915 році, у зв’язку з розоренням, в селі залишилось лише 7 селянських господарств.Перший потяг з міста Ужгорода через село Кам’яниця до селища Великий Березний пройшов у 1893 році.  В 1934 році, після закінчення будівництва греблі на річці Уж, по каналу від села Кам’яниця пішла вода до міста Ужгород , яка і досі крутить турбіну Оноковської  ГРЕС. Вже тоді в Кам’яницю прийшла електроенергія.