Маковиця
Мріяли колись побувати у жерлі вулкану? Це сьогодні Закарпаття тихий і спокійний куточок Європи, але в минулому тут було гаряче. Недарма частині Карпат науковці дали назву Вигорлат-Гутинський вулканічний хребет. Для фахівців і сьогодні не важко знайти безліч свідчень вулканічної активності. Звичайні туристи також мають можливість торкнутися свідчень змін на планеті Земля, які відбувались на протязі багатьох тисячоліть.
Один з найдоступніших варіантів – з околиці села Кам’яниця прогулятися як пішки так і на велосипеді до згаслого жерла вулкану.
Маковиця – гірський масив в Українських Карпатах, частина Вигорлат-Гутинського вулканічного хребта. Розташований у межах Закарпатської області (Ужгородський та Мукачівський райони).
Простягається з північного-заходу на південний-схід – від річки Уж до річок Визниці та Латориці (південно-східні відноги хребта підступають аж до міста Мукачева). На сході Маковиця межує з масивом Синяк, на заході – з масивом Вигорлат, на півночі прилягає до Березне-Ліпшанської долини, південні та південно-західні схили переходять у Закарпатську низовину.
Абсолютні висоти 800-
Маковиця – вершина в Українських Карпатах. Розташована в центральній частині однойменного хребта Маковиці (частина Вулканічного хребта), на межі Перечинського та Ужгородського районів Закарпатської області.
Висота 978 м. Маковиця – одна з найвищих (після Бужори) вершин Вулканічного хребта. Північні та північно-західні схили круті, південні – більш пологі. Вкрита майже суцільними лісами (дуб, граб, бук). Як домішки трапляються дика яблуня, груша й черешня. Багатий трав’яний покрив. Деякі рослини занесені до Червоної книги України. На північний захід від Маковиці розташований хребет Липова Скеля, на північний схід – гора Закружі (688 м), на півдні – долина річки Старої (притока Латориці).
Північні та північно-західні схили Маковиці вирізняються своїм особливим ландшафтом – вони більш круті, а тому у цих районах треба бути особливо пильними та обережними, південні схили гори – пологі. Гора Маковиця частково вкрита лісами. Серед переважаючих тут дерев – це граб, дуб, бук, хоча іноді тут трапляються й дикі яблуні, груші та черешні. Гора являє собою суцільне трав’янисте полотно, розкішні та запашні трави так і манять до себе на відпочинок. Багато із рослин, що ростуть на Маковиці, занесені й до Червоної книги України, а тому варто не збирати та не зривати усі трави, аби не зашкодити цій особливій гірській екосистемі.