Запобігання поширенню ГМО
Сільськогосподарські культури стали першими генетично модифікованими рослинами, які були дозволені для масового поширення та використання. Модифіковані рослини дають більш високу врожайність, можуть мати нові властивості, підвищену декоративну і харчову цінність. Модифіковані сорти стійкі до гербіцидів, несприятливих кліматичних умов, псування при зберіганні, стресів чи хвороб.
Закон України «Про державну систему біобезпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні та використанні генетично модифікованих організмів», регулює відносини між органами виконавчої влади, виробниками, продавцями, розробниками, дослідниками, науковцями та споживачами генетично модифікованих організмів та продукції.
Відсутній дієвий державний контроль за ввезенням іноземними компаніями власних сортів рослин, у тому числі генетично модифікованих, призвів до значних масштабів їх несанкціонованого розповсюдження і використання, що спричиняє загрозу поступової втрати біологічної та генетичної безпеки країни.
Сьогодні в Україні єдиним документом щодо завезення та випробувань ГМО є лише «Тимчасовий порядок ввезення, державного випробування, реєстрації та використання трансгенних сортів рослин в Україні», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 серпня 1998 р. за № 1304, який фактично не виконується, тому що протягом останніх років в Україні офіційно не зареєстровано жодного ГМО. Оскільки жодна ГМ культура в Україні офіційно не зареєстрована, то їх ввезення в Україну та культивація є незаконними.
У насінні, зерні та рослинах сільськогосподарських культур виявити ГМО можливо лише шляхом відбору проб та подальшої їх перевірки у акредитованих лабораторіях на визначення наявності генетично модифікованих організмів в сільськогосподарських культурах. Відбір проб проводиться згідно з вимогами науково-методичної ради Держпродспоживслужби України від 4 жовтня 2019 року, де розглянуті та схвалені «методичні рекомендації щодо відбору проб насіння, зерна та рослин для визначення наявності в них генетично модифікованих організмів під час здійснення заходів нагляду (контролю) в сферах зерноведення, рослинництва, насінництва та розсадництва, охорони прав на сорти рослин та ГМО у відкритих системах.
Важливим фактором на сьогоднішній день є дотримання рекомендацій при закупівлі насіння чи рослин сільськогосподарських культур та необхідності перевірки їх на наявність та чинність сертифікатів, що засвідчують сортові та посівні якості насіння та наявності ГМО, а також, щоб вся інформація, яка зазначена в супровідних документах – відповідала нанесеній на етикетках пакувань. Всі сертифікати відповідно до Закону України «Про насіння і садивний матеріал», видаються лише на сорти рослин, які не є генетично модифікованими.
Держпродспоживслужба в Закарпатській області застерігає всіх сільгосптоваровиробників, які застосовують ГМО при вирощуванні сільгосппродукції, а також суб`єктів насінництва та розсадництва, які реалізовують ГМ – насіння сільгоспкультур, що згідно з Законом України «Про державну систему біобезпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні та використанні генетично модифікованих організмів» (ст. 18) передбачено, що порушення вимог цього Закону і прийнятих на його основі нормативно правових актів, тягне за собою цивільну, адміністративну, дисциплінарну або кримінальну відповідальність.
Відповідальність також несуть особи, які винні у:
- приховуванні або викривленні інформації, що могло спричинити або спричинило загрозу життю та здоров´ю людини чи навколишньому природному середовищу;
- використанні незареєстрованих ГМО або продукції, отриманої з їх використанням (за винятком науково-дослідних цілей);
- недотриманні або порушенні вимог стандартів, регламентів, санітарних норм і правил використання, транспортування, зберігання, реалізації ГМО;
- порушення правил утилізації та знищення ГМО.
