Мирослава Гринчук: "Я розумію, що мені ще треба багато вчитися, щоб досягнути високого професіоналізму, але, щоб досягнути успіху, людина повинна навчатися усе життя"
Сьогодні в нас відбулася розмова з молодою, амбітною та сповненою позитивом працівницею Оноківської сільської ради – Мирославою Гринчук.
Народилася та проживає Мирослава Гринчук в мальовничому селі Оріховиця, в Ужгороді закінчила школу з поглибленим вивченням окремих предметів та вступила до Ужгородського національного університету на інженерно – технічний факультет за спеціальностю "Будівництво та цивільна інженерія", цього року наша Мирослава здобула диплом бакалавра та продовжила навчання в магістратурі.
В свої шкільні та студенські роки, окрім активного навчання, Мирослава завжди була активісткою, тому брала участь як у соціальних, так і у волонтерських заходах при навчальних закладах.
З 2023 року Мирослава працює в Оноківській сільській раді у відділі архітектури та земельних відносин.
- Мирослава, розкажи, будь ласка, чому ти опинилася у відділі архітектури та земельних відносин?
- Змалку я любила малювати, малювала багато, і в основному це були різноманітні будинки, приміщення, і вже тоді я сама для себе зрозуміла, що моя мрія - це працювати у сфері архітектури та містобудування, створювати нові проєкти, займатись благоустроєм території, покращувати житлові зони, робити їх більш комфортними для проживання. Я розумію, що мені ще треба багато вчитися, щоб досягнути високого професіоналізму, але, щоб досягнути успіху, людина повинна навчатися усе життя.
- Ні для кого не секрет, що ти донька першого заступника голови Оноківської ОТГ, признайся нам відверто - в тебе є «блат»?
- (ред. - Сміється) Мої батьки завжди ставили переді мною високу планку, і я ще змалку знала, що не маю права їх ніколи і ні в чому підвести, а те, що тато займає таку посаду, навпаки збільшує відповідальність в моїй роботі, так що жодних «блатів» в мене на роботі нема, але я знаю, що коли мені потрібна порада, я звертаюся до батька і він мені завжди надасть батьківську, фахову та просто людську пораду.
- Які робочі плани на майбутнє?
- Розвиватися та розвивати нашу громаду, яка має шалений потенціал. Я особисто впевненна, що нас чекає велике майбутнє, тому в першу чергу бажаю Перемоги нашим військовим, які вже 10-й рік ведуть боротьбу за волю та свободу як нашої Держави, так і нашого миролюбивого народу, щоденно молюся за те, щоб збереглися життя наших воїнів, щоб закінчилася війна, і ми, українці, змогли повернутися до нормального життя, щоб наші люди одружувалися та народжували, кохали та були коханими.
Мирославо, щиро дякую за відверту розмову та бажаю успіхів як у роботі, так і в особистому житті!
